СТРАТЕГІЯ РОСІЇ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ТА ПІВДЕННО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ: НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Катерина Шимкевич
Кандидатка історичних наук, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень
Наталія Малиновська
Журналістка, співзасновниця Аналітичного центру балканських досліджень
Резюме
Для Росії країни Центральної та Південно-Східної Європи залишаються стратегічно важливими для ведення дестабілізуючої діяльності проти Євросоюзу і НАТО і для повернення Російської Федерації в зовнішньополітичну орбіту цих держав.
Москва демонструє гнучкість у підходах і тактиках, відходячи, де потрібно, від традиційних методів пропагування ідей християнської духовної близькості та цінностей, міцних історичних і культурних зв’язків. Залежно від країни і стану всередині та ззовні відбувається підбір конкретних інструментів та механізмів впливу і втручання. «Троянськими конями» продовжують залишатися Сербія, Республіка Сербська (БіГ), Словаччина, Болгарія та Угорщина, хоча з Софією та Будапештом у Москви наразі спостерігається невизначеність.
Оцінка ситуації
Вже традиційними країнами підтримки кремлівської зовнішньополітичної діяльності виступають Сербія, Республіка Сербська (ентитет у складі Боснії і Герцеговини), Болгарія, Угорщина, Словаччина. Одночасно з тим можна говорити, що через прихід до влади проросійських сил, внутрішні проблеми в економіці, політичній та суспільній сферах, суб’єктизацію Володимира Путіна та Росії внаслідок дії американської адміністрації, спостерігається зростання русофілії в інших країнах – Словенії та Хорватії (вплив здійснюється через Італію, Австрію, Німеччину), Греції та Чехії. Порівняно з минулими роками продовжує спостерігатися тенденція до активного залучення в кремлівську орбіту сербів у частково визнаному Косові, Чорногорії, Хорватії. Не залишилися поза російським впливом Албанія, Північна Македонія, Польща, Румунія, де гібридні впливи діють точково, використовуючи внутрішні багаторічні проблеми.
Російська присутність в країнах: загальний аналіз
Албанія
Політичний ландшафт. Політична ситуація останнім часом набуває характеру напруги між основними партіями – соціалістами та демократами. Політична нестабільність супроводжується численними протестами громадян країни. Країна є членом НАТО і прагне інтегруватися до Євросоюзу. Станом на 2025 рік країна є в списку «недружніх іноземних держав» до Російської Федерації.
Економічні аспекти. Спостерігається відтік робочої сили до країн Євросоюзу, що своєю чергою сприяє притоку іноземних коштів від заробітчан. Основний економічний партнер для країни – Європейський Союз. Географічне розташування робить Албанію зручним логістичним вузлом, що відкриває гарні можливості для українського бізнесу.
Суспільство. Значна частина населення підтримує вступ Албанії до Євросоюзу. Громадяни країни переважно налаштовані проти Росії. Фіксується сильна підтримка України.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. У Албанії відсутні російські державні інституції, які просувають ідею «русского міра». Але є низка громадських організацій. Наприклад, діє Товариство дружби «Албанія–Росія» та громада російських співвітчизників.
Болгарія
Політичний ландшафт. Політична ситуація нестабільна, відзначається високою турбулентністю – перманентні проблеми з формуванням нестійких урядів, крихка парламентська коаліція, політичні сили не здатні до компромісу. Відповідно, перезавантаження політичної системи не відбувається, при владі залишаються «старі» обличчя. Болгарія станом на 2025 рік перебувала в списку «недружніх іноземних держав» до Російської Федерації.
Економічні аспекти. Країна має залежність від Росії у технічній підтримці атомної електростанції «Козлодуй», що виробляє понад 40% електроенергії. Lukoil Bulgaria – дочірня компанія російського нафтогазового гіганту і є найбільшим нафтопереробним заводом на Балканах, що забезпечує внутрішній ринок Болгарії.
Суспільство. Суспільство щодо агресії Росії проти України має сильно поляризований характер. Відсутній процес декомунізації призводить до ностальгування за соціалістичним минулим, що створює ґрунт для прямих і гібридних впливів Москви.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. У Софійському університеті на факультеті слов’янської філології діють дві кафедри – кафедра російської мови та кафедра російської літератури. Російський центр фонду «Русскій мір» відсутній. Натомість існують «Кабінети русского міра» як цільова програма фонду. Активні в соцмережах акаунти «Русского дома в Болгарії».
Боснія і Герцеговина
Політичний ландшафт. У зв’язку зі складним державним устроєм політична ситуація в країні виглядає нестабільною, а державні інституції – слабкими. Боснія і Герцеговина складається з двох ентитетів – Федерація Боснії і Герцеговини та Республіка Сербська. Головною точкою нестабільності є ентитет Республіка Сербська та її колишній президент Мілорад Додік. Він уже багато років просуває ідею відокремлення Республіки Сербської від Боснії і Герцеговини, стоїть на позиціях активної русофілії, євроскептицизму, розширення сербського світу. Станом на 2025 рік Боснія і Герцеговина не є в списку «недружніх іноземних держав» до Росії.
Економічні аспекти. Країна має слабко розвинену економіку, залежна від зовнішніх інвестицій. Існує Міжурядова російсько-боснійсько-герцеговинська комісія з торгівлі та економічного співробітництва.
Суспільство. Політики, які представляють три основні етнічні групи – бошняків, сербів, хорватів – мають різні погляди на майбутнє держави. Упродовж останніх років поновився наратив про необхідність державного переформатування Боснії і Герцеговини у країну з трьома ентитетами – боснійським, хорватським та сербським. Цим активно користується Мілорад Додік, який виступає за відокремлення від Боснії і Герцеговини та об’єднання з Сербією. Бошняки та хорвати підтримують Україну та засуджують агресію Росії; серби, навпаки, висловлюються негативно щодо введення санкцій проти Російської Федерації.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. Діє Російсько-сербський клуб «Братні зв’язки». У Баня-Луці, столиці Республіки Сербської, фонд «Русскій мір» реалізує міжнародний культурний проєкт. Республіка Сербська виступає одним із центрів та плацдармів російських гібридних впливів на Балканах; розвиває самостійні зв’язки з Росією та її регіонами, університетами, компаніями.
Греція
Політичний ландшафт. Політична ситуація в Греції досить стабільна. Керівна партія «Нова демократія» дотримується проєвропейських поглядів. Як країна-член Євросоюзу долучається до введення санкцій проти Росії. Греція з 2015 року виступає воротами для мігрантів з країн Африки та Близького Сходу до Євросоюзу. Російська пропаганда використовує це для постійного просування антиєвропейських та антиміграційних наративів. Станом на 2025 рік Греція перебуває в списку «недружніх іноземних держав» до Російської Федерації.
Економічні аспекти. Основні економічні партнери Греції – країни Євросоюзу. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Греції вдалося позбутися залежності від російських енергоресурсів.
Суспільство. Більшість населення Греції підтримує Україну, що зовсім не вплинуло на рівень русофілії в країні. Спостерігається тенденція до зростання російської присутності в освіті, культурі, церковному та релігійному житті, політиці. Кремль активно використовує російську діаспору та російських співвітчизників у просуванні пропаганди та дезінформації.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. Через мережу Росспівробітництва просуваються ідеї спільності православної релігії, близькості народів та відбувається популяризація російської мови, літератури, культури, а також нав’язується спотворений погляд на історію Росії та виправдання агресії проти України.
Косово (частково визнана держава)
Політичний ландшафт. Політична ситуація напружена у зв’язку з перманентним конфліктом із Сербією. Влада Косова займає жорстку антиросійську позицію. У зовнішній політиці орієнтується на Євросоюз та Сполучені Штати Америки. Влада в Косово дуже прихильна до України. Приштина долучилася до санкцій Євросоюзу проти Росії.
Економічні аспекти. Україна активно розвиває економічну співпрацю з Косовом. У лютому 2025 року Торгово-промислова палата України ухвалила рішення про призначення офіційного представника в Косові, що є важливим кроком у відносинах Києва і Приштини.
Суспільство. Суспільство є антиросійським, бо вбачає у російській агресії проти України паралелі з подіями 1990-х років. Це є одним із факторів, чому журналісти, аналітики, експерти в Косові активно вивчають російські гібридні впливи у власному інформаційному просторі.
Російська присутність у гуманітарній сфері. Москва не визнає незалежність Косова, що не заважає Росії мати відокремлену канцелярію у Приштині. Вона діє як філіал посольства Росії в Сербії.
Молдова
Політичний ландшафт. У країні відчутна політична турбулентність, що характеризується запеклим суперництвом між владними проєвропейськими політичними силами та проросійською опозицією. Придністров’я, в якому розташований російський військовий контингент, є джерелом загрози державній безпеці країни. Молдова намагається позбутися російського впливу на своїй території.
Економічні аспекти. Тривалий час економіка Молдови була залежна від Росії. Після запроваджених санкцій Євросоюзу проти Росії за акт агресії проти України Молдова переорієнтовується на інші джерела поставок енергоносіїв.
Суспільство. Реакція на агресії Росії в Україні є неоднорідною. Частина громадян країни, яка підтримує євроінтеграційні наміри держави, засуджує розв’язану Росією війну. Нейтрально-скептична група населення вважає, що для країни більш доцільно в цій ситуації залишатися нейтральною. Проросійськи налаштована частина суспільства підтримує Російську Федерацію (РФ), споживає російські пропагандистські медіа.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. У Кишиневі розміщується представництво Росспівробітництва «Русскій дом». Діють на території самопроголошеної невизнаної Придністровської Молдавської Республіки Кабінети російської мови.
Північна Македонія
Політичний ландшафт. Можна говорити про відносну стабільність, хоча чинна влада концентрує увагу на власній ідентичності. Після того як Дональд Трамп вдруге обійняв посаду президента Сполучених Штатів, держава у зовнішній політиці стала більш америкоцентричною. Північна Македонія підтримує рішення НАТО щодо допомоги Україні. Попередня влада країни надавала військову допомогу – радянські зразки техніки, боєприпаси. Станом на 2025 рік Північна Македонія є в списку «недружніх іноземних держав» до Росії.
Економічні аспекти. Основні торговельні партнери – країни Євросоюзу. Економіка загалом слабка, відчувається брак кадрів, спостерігається постійний відтік робочої сили. Вплив на економіку з боку Росії мінімальний.
Суспільство. Суспільство не підтримує агресивні дії Росії проти України. Спостерігається поступова активізація русофілії, хоча й надалі у суспільстві присутнє критичне ставлення до Росії.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. У Скоп’є відкрито «Кабінет русского міра» і Російський центр Університету ім. Святих Кирила та Мефодія. Робота Росспівробітництва «Русскій дом» після початку повномасштабної війни в Україні призупинена. Упродовж 2024–2025 років спостерігається активізація бізнес-зв’язків, освітніх, культурних, наукових контактів між Північною Македонією та Росією.
Польща
Політичний ландшафт. Політична ситуація в Польщі має поляризований характер: президент як представник консервативної партії «Право і справедливість» конфліктує з урядом, який складається з проєвропейської коаліції. Польща розглядає Україну як свого економічного конкурента, напруження у відносинах спостерігається через різні погляди на історичні події. Попри це Україна та Польща об’єднуються в питанні протидії агресії Росії. Станом на 2025 рік Польща занесена до списку «недружніх іноземних держав» до Росії.
Економічні аспекти. Економіка країни незалежна від Росії. Це стосується як експорту товарів, так і питань енергоносіїв.
Суспільство. Населення Польщі поляризовано щодо війни в Україні та щодо присутності у Польщі українських громадян, що вимушено стали біженцями.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. Російські кабінети, російські центри, які спонсоруються фондом «Русскій мір», відсутні.
Румунія
Політичний ландшафт. Політична ситуація характеризується проєвропейською орієнтацією, щоправда, останніми роками фіксується зростання правопопулістських сил. У квітні 2026 року Румунія увійшла у політичну кризу. Румунія продовжує підтримувати Україну в її відсічі агресії Росії без особливого публічного галасу з прагматичним підходом. Станом на 2025 рік є в списку «недружніх іноземних держав» до Росії.
Економічні аспекти. Румунія не має залежності від російських енергоресурсів, оскільки має власний видобуток нафти та газу. Те саме стосується торгівлі – Румунія орієнтована на ринок Євросоюзу.
Суспільство. Відзначається негативне сприйняття Росії у зв’язку не лише з воєнними подіями в Україні, а й з власним історичним негативним досвідом відносин ще з часів Російської імперії. Росія сприймається як держава, що загрожує безпеці у регіоні Чорного моря. Можна стверджувати, що антиросійські настрої в Румунії є одними з найсильніших серед держав Балканського регіону.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. Російські центри відсутні, але у Бухаресті працює Секція російськомовної художньої та навчально-методичної літератури в Громаді російських липован. У 2023 році Румунія закрила представництво Росспівробітництва у вигляді Російського центру культури і науки в Бухаресті.
Сербія
Політичний ландшафт. Сербії притаманна формальна демократія. Президент Александар Вучич та його політична сила «Сербська прогресивна партія» контролюють уряд, частину парламенту, медіа. Опозиційні політичні сили слабкі та роздроблені. З листопада 2024 року країна живе в стані постійних акцій протесту громадян проти авторитарної влади президента. У зовнішній політиці відзначається багатовекторність: балансування між Євросоюзом та Російською Федерацією. Щодо війни в Україні Сербія позиціонує себе як нейтральна держава. Станом на 2025 рік не входить до списку «недружніх іноземних держав» до Росії.
Економічні аспекти. Економіка Сербії залежить в основному від трьох гравців – Євросоюз, Китай, Росія. Оборонна промисловість не є визначальною галуззю в економіці, проте останнім часом спостерігається її розвиток та збільшення експорту продукції, зокрема до України та Ізраїлю.
Суспільство. Значна частина сербського суспільства налаштована проросійськи, Росія розглядається як союзник та «братський православний народ». Меншість підтримує Україну та засуджує агресію Росії проти неї. Частина суспільства займає нейтральну позицію.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. З усіх країн Балканського регіону Присутність Росії в гуманітарній сфері є найбільшою в Сербії. Тут діє чимала кількість різноманітних громадських організацій на кшталт «Російсько-сербської дружби». Надзвичайно активну діяльність проводить закордонне представництво Росспівробітництва «Русскій дом» в Белграді. Спостерігаються тісні контакти та зв’язки з російським науковим, політичним, освітнім, експертним середовищем. У Сербії працює низка проросійських мас-медіа, хоча їхня діяльність подається як суто сербська. Розгалуженою є мережа російських та проросійських Телеграм-каналів.
Словаччина
Політичний ландшафт. Уряд Роберта Фіцо проводить популістичну політику всередині країни, заграє з Росією, проте не віддаляється від Євросоюзу. Щодо агресії Росії проти України Фіцо просуває російські наративи. Станом на 2025 рік Словаччина, як і інші країни-члени Євросоюзу, є в списку «недружніх іноземних держав» до Росії.
Економічні аспекти. Найбільша залежність економіки Словаччини – енергетичний сектор. Уряд Фіцо продовжує відстоювати закупівлю енергоресурсів з Росією, свідомо не йде на зменшення залежності від Москви.
Суспільство. Громадяни поляризовані у своєму ставленні щодо війни Росії проти України. Значна частина підтримує Україну та засуджує Росію за акт агресії, ще одна частина суспільства займає позицію нейтралітету. Менша кількість словацьких громадян дотримується проросійської позиції.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. Російського центру та «Кабінетів русского міра» в Словаччині немає. У 2023 році закрили «Русскій дом» в Братиславі, але влітку 2025 року його роботу відновили.
Словенія
Політичний ландшафт. У березні 2026 року в Словенії відбулися парламентські вибори, які не виявили однозначного переможця. Новим спікером парламенту став Зоран Стеванович, який займає проросійську позицію, виступає за скасування санкцій проти Росії, агітує за проведення референдуму щодо виходу Словенії з НАТО. Станом на 2025 рік Словенія є в списку «недружніх іноземних держав» до Росії.
Економічні аспекти. Економіка Словенії інтегрована до економіки Євросоюзу. У зв’язку із введеними санкціями проти Росії торгівля скорочена. Енергетичної залежності від Росії немає. Проте бізнес-контакти між Словенією та Росією підтримуються.
Суспільство. Суспільство цілком має проукраїнські погляди, підтримує надання гуманітарної допомоги. Для словенських громадян притаманна русофілія, яку Москва змогла «виростити», спираючись на традиційні складові «русского міра»: історичні та культурні зв’язки, «величність» російської літератури.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. Діє Російський центр на базі Некомерційної організації «Русскій дом» у місті Марібор.
Угорщина
Політичний ландшафт. Щодо позиції нового прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра в питанні агресії Росії проти України складно робити попередні прогнози, оскільки нейтральне ставлення може перерости в підтримку України або залишитися у вихідній позиції. Можна припустити, що угорський діалог з Україною буде відбуватися на рівні прагматизму. На це може вплинути потенційний вихід Угорщини з табору євроскептиків, якщо Петер Мадяр спробує налагодити конструктивний діалог з Брюсселем задля розблокування кредитів для своєї країни. Угорщина станом на 2025 рік є в списку «недружніх іноземних держав» до Росії.
Економічні аспекти. Угорщина залежна від російських енергоресурсів, і Будапешт під керівництвом Віктора Орбана не намагався проводити їх диверсифікацію. Петер Мадяр заявляв, що одномоментно не відмовиться від російських викопних енергоресурсів.
Суспільство. Більшість населення займає нейтральну позицію щодо агресії Росії проти України. Основна причина – страх перед потенційним втягуванням Угорщини у війну. Менша частина угорців має проукраїнську позицію.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. У Будапешті працює Російський центр в Університеті ім. Лоранда Етвеша та Російський центр Печського університету у місті Печ. Також у столиці Угорщини продовжує активну діяльність «Русскій дом» у Будапешті.
Хорватія
Політичний ландшафт. У країні розвивається стабільна демократія з проєвропейським курсом. Наявна внутрішня конкуренція між прем’єр-міністром та президентом, який має проросійські погляди. Натомість уряд демонструє абсолютну підтримку України. Хорватія станом на 2025 рік перебуває в списку «недружніх іноземних держав» до Росії.
Економічні аспекти. Економіка Хорватії інтегрована до європейського ринку і не є залежною від Росії, країні вдалося диверсифікувати постачання енергоресурсів.
Суспільство. Громадяни Хорватії виявляють високий рівень підтримки України, хоча наявна певна частка громадян, яка критикує проукраїнські дії уряду та підтримує заяви президента щодо необхідності не втручатися у «конфлікт в Україні».
Присутність Росії в гуманітарній сфері. Російський центр та «Кабінет русского міра» відсутні. Діяльність «Русского дома» в Загребі призупинена У Загребському університеті працюють кафедра російської мови та кафедра російської літератури.
Чорногорія
Політичний ландшафт. Чорногорія пережила період політичної турбулентності, зазнавала впливу Росії, але наразі демонструє потужне прагнення вступу до Євросоюзу з міркувань безпеки. Уряд посилив правила проживання для росіян, що змушує останніх залишати країну. Парламент Чорногорії у 2025 році ухвалив рішення про долучення Збройних сил країни до місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки українських військових. Станом на 2025 рік країна є в списку «недружніх іноземних держав» до Росії.
Економічні аспекти. Економіка слабка, значні надходження до бюджету йдуть від туристичної галузі. Чорногорія намагається розвивати зелену енергетику та відновлювальні джерела енергії. Водночас чорногорська економіка досить чутлива до безпеки в регіоні, залежить від іноземних інвестицій.
Суспільство. Чорногорці підтримують Україну та дії уряду щодо надання притулку українським біженцям, участі Чорногорії в європейських ініціативах, спрямованих на підтримку України. Водночас частина суспільства, яка намагається зберегти сербську ідентичність, а також низка політиків критикують владу за «втягування» країни у війну.
Присутність Росії в гуманітарній сфері. Російський центр та «Кабінет русского міра» відсутні. На філологічному факультеті Університету Чорногорії у місті Нікшич є відділ російської мови та літератури. У 2024 р. в Нікшичі запрацював культурний центр «Святий Олександр Невський» для посилення зв’язків з «Русскім домом» в Белграді та посольствами Росії в Сербії і Чорногорії.
Висновки та прогнози
Росія змінила свою стратегію та тактику в країнах Центральної та Південно-Східної Європи, що особливо помітно в Балканському регіоні. Російська Федерація зробила м’яку силу більш агресивною та точковою, вписавши її в контекст швидкого розвитку та вкорінення русофілії. Вже на цьому плацдармі вибудовувалися тактичні заходи щодо поширення гібридних впливів і створення пропагандистських мереж засобів масової інформації, соціальних мереж та інституцій.
Країни-стовпи впливів Росії
У своїй діяльності Москва продовжуватиме спиратися на Республіку Сербську (БіГ) та її керівництво, Сербію, Словаччину, потенційно на Угорщину і Болгарію. Дві останні країни поки перебувають у транзиційному політичному періоді, але наявні тенденції дозволяють говорити, що Будапешт та Софія будуть використовуватися Кремлем цілеспрямовано і у різних напрямках.
У цих країнах є «гачки» для діяльності Кремля – в Будапешті це енергоресурси та економічно-бізнесові зв’язки; в Болгарії – вкорінена русофілія та Болгарська православна церква. Спільним залишатиметься високий рівень євроскептицизму та критики Північноатлантичного альянсу.
Ключова роль Росспівробітництва
У регіоні діє значна кількість різноманітних організацій, створених Росспівробітництвом, фондом «Русскій мір», Міністерством закордонних справ Росії і спеціальними службами Кремля, які працюють зі співвітчизниками Росії за кордоном. Можна прогнозувати, що надалі саме російські співвітчизники будуть використовуватися як агенти «русского міра» для закріплення у суспільствах країн регіону антиукраїнських наративів про війну, українські території, історію, культуру, мову, владу в Україні тощо.
Попри закриття чи призупинення діяльності в низці держав «русскіх домов» та «русскіх центрів» Кремль не зупиняє своєї роботи, шукаючи нові канали розхитування кожної держави та регіону в цілому. Така ситуація збережеться завдяки присутності в Угорщині, Словаччині, Сербії, Республіці Сербській залежності від російських енергоносіїв, а також через наявність російської присутності в низці національних економік.
Сербський та угорський світи
Спостерігається постійна підтримка Москви ідеології «сербський світ», який в останні роки набув методологічного та інституційного оформлення. Через цю ідеологію та її складники – сербсько-російські зв’язки, через Сербську православну церкву та необхідність «захисту» сербської ідентичності та державності – Москва буде діяти активно і цілеспрямовано, аби тримати Сербію, Республіку Сербську, Чорногорію, Північну Македонію під контролем.
Не виключено, що Російська Федерація спробує скористатися концепцією угорського світу для розхитування ситуації в Угорщині та сусідніх із нею країнах, де присутня значна угорська діаспора. Вірогідно, що знадобиться певний час, аби Росія трансформувала свою політику стосовно Угорщини та усієї Центральної Європи. Точкою входу однозначно будуть енергоносії – нафта та газ, які для нового керівництва Будапешта будуть тригерними темами у відносинах з Брюсселем.
Дестабілізація
Регіон буде залишатися у зоні стабільно-нестабільної частини Європи, де політичні, суспільні та економічні кризи стають нормою. Особливо це помітно щодо Болгарії, Косова, Боснії і Герцеговини, Сербії. Навіть відносно стабільні Албанія, Словенія, Чорногорія, Чехія, Польща, Румунія і Молдова потрапляють у зону ризику нестабільності через постійні гібридні втручання Росії, невирішені внутрішні проблеми, корупцію.
Міжетнічні відносини залишатимуться одним із дестабілізуючих факторів у Сербії, Північній Македонії, Боснії і Герцеговини та Чорногорії. Сербія в цьому процесі відіграватиме одну з ключових ролей у діяльності Росії. Це є привабливим для Москви, яка може підігрівати ситуацію за допомогою місцевих політиків, бізнесменів чи активістів, а може здійснювати прямі гібридні операції.
Присутність Сполучених Штатів Америки та Євросоюзу
Адміністрація Трампа зберігатиме спорадичну присутність у регіоні, бо Дональд Трамп та його оточення мають бізнес-інтереси в балканських країнах, що впливатиме на центральноєвропейські країни. Можливі прояви зацікавленості морськими країнами, які мають портову інфраструктуру та можуть її розвивати для постачання енергоносіїв з інших держав.
Малоймовірно, що Євросоюз буде діяти агресивно та чинити сильний тиск на країни, де виникають проблеми з європейською інтеграцією чи ускладнюється внутрішня ситуація. Основними механізмами залишатимуться санкції та призупинення фінансової допомоги.
Наслідки для України
Проукраїнська позиція у більшості країн регіону зберігатиметься, оскільки уряди діятимуть й надалі з позицій прагматизму та забезпечення власних інтересів. Попри це може спостерігатися падіння рівня підтримки України та українців через зростання російської пропаганди та розширення меж «русского міра» за рахунок представників науково-академічних та освітніх установ, політичних еліт, російських співвітчизників, які виступають за активніші контакти з Росією. Відповідно, Україна має активізувати адвокацію та промоцію за кордоном, виробляти нові індивідуальні стратегії і тактики роботи для кожної країни регіону.
На окрему увагу заслуговує постійний моніторинг процесів європейської інтеграції Чорногорії та Албанії, які є першочерговими кандидатами на вступ до Євросоюзу, а також Сербії, оскільки ця країна є прикладом значних поступок з боку Брюсселя задля власної економічної та політичної вигоди, збереження впливу Євросоюзу на процеси демократизації та його присутності в країні.
Публікація підготовлена в рамках проєкту «Посилення аналітичних спроможностей прийняття рішень у сфері зовнішньої політики за допомогою громадянського суспільства» Центру міжнародної безпеки за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Повний текст матеріалу доступний для завантаження у форматі PDF